КОРОНАВІРУС. ЩО ПРО НЬОГО ТРЕБА ЗНАТИ ТА ЯК УБЕРЕГТИСЯ???

    Коронавірус — це гостре вірусне захворювання, що характеризується переважним ураженням дихальної системи та шлунково-кишкового тракту. Коронавірус є зоонозною інфекцією, тобто може передаватися людям від тварин.

      Джерелом коронавірусної інфекції, як правило, є хвора людина. Також джерелом можуть виступати дикі та домашні звірі, мавпи, птахи, змії та інші тварини. При цьому, період контагіозності невизначено довгий.

   Вірус передається повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, фекально-оральним шляхом. До факторів передачі відносяться виділення носоглотки, блювотних мас, фекалії птахів, тварин, хворої людини.

     У людей сприйнятливість до коронавірусу дуже висока, захворювання загрожує всім віковим групам. Антигенна різнорідність вірусів зумовлює значну частоту повторного інфікування збудниками інших серологічних типів.

    На сьогоднішній день патогенетичні механізми розвитку коронавірусної інфекції вивчені недостатньо. Вхідними воротами для інфекції є слизова оболонка верхніх дихальних шляхів. При ураженні збудником 2019 nCov інфікування стрімко поширюється на бронхи та легені.

    Для більшості коронавірусних інфекцій інкубаційний період обмежений 2-3 добами. Однак, для коронавірусу 2019 nCov цей період може становити від 1 до 14 днів (в середньому 10 днів).

    Протягом усього цього періоду людина може заражати інших. Протікає захворювання, найчастіше, як звичайний грип, парагрип або будь-яка інша гостра респіраторна інфекція з усіма характерними для них ознаками.

    Характерні симптоми коронавірусу при респіраторній формі:

  • біль при ковтанні, чханні;

  • риніт;

  • головний біль;

  • кашель;

  • прояви гіпоксії;

  • підвищення температури;

  • лихоманка;

  • м'язовий біль.

     На початковому етапі зараження новим типом збудника ознаки коронавірусу збігаються з усіма ознаками звичайної застуди: сухий кашель, слабкість, підвищення температури. У деяких пацієнтів відзначаються ураження очей (кон'юнктивіт) та діарея. Якщо захворювання протікає в легкій формі, запалення легенів не розвивається й весь патологічний процес обмежується слабо вираженими симптомами. У таких випадках температура може підійматися незначно або взагалі залишатися в межах норми.

     При важких формах захворювання стан пацієнта швидко погіршується, підіймається дуже висока температура, з'являється непродуктивний сильний кашель, розвивається дихальна недостатність. Стан хворого значно погіршується, якщо є супутні захворювання.

Особливості захворювання у дітей

     У дітей інфікування може поширюватися на нижні відділи дихальних шляхів, викликаючи біль в грудях при диханні та задишку. Спостерігається запалення гортані, шийний лімфаденіт, свистячі та сухі хрипи в легенях.

Особливості перебігу та ускладнення

     При звичайній коронавірусній інфекції повне одужання зазвичай настає через 5-7 днів. Віруси mers та sars cov, як правило, ускладнень не викликають і прогноз захворювання сприятливий.

      Якщо захворювання протікає у більш важкій формі, на одужання може піти два та більше тижня.

      У важких випадках наслідки коронавірусу вкрай несприятливі:

  • Виражена інтоксикація

  • Ознаки набряку легенів

  • Прогресуюча гостра дихальна недостатність

  • Поліорганна недостатність

     Прогноз при такому перебігу захворювання несприятливий.

     Провести діагностику коронавірусу тільки по клінічній картині неможливо, через те, що симптоми коронавірусу повністю ідентичні симптомам інших респіраторних інфекцій. Швидко визначити наявність коронавірусу в організмі дозволяють тест-системи.

 Діагноз "коронавірусна інфекція" може бути підтверджений тільки лабораторними методами діагностики!!! Матеріалом для дослідження служать слиз, харкотиння, кров, сеча та ін.

      При підозрі на розвиток пневмонії лікар призначає рентгенографію.

  Диференціальна діагностика коронавірусу проводиться з риновірусною інфекцією, РС-інфекцією, бактеріальними та вірусними гастроентеритами.

Лікування:

     Лікування коронавірусу легкої форми або середньої тяжкості включає симптоматичне лікування — препарати для зниження температури, кашлю, препарати від нежитю і т.д.

       В основі лікування важких форм коронавірусу лежить медикаментозна терапія:

  • противірусні препарати;

  • специфічні імуноглобуліни;

  • кортикостероїди.

  Кортикостероїди призначаються при прогресивному погіршенні клінічної картини, тривалій лімфопенії, зниженні насичення крові киснем. При розвитку тяжких ускладнень показано застосування антибіотиків, проведення штучної вентиляції легенів. Хороші результати були отримані при введенні важким пацієнтам плазми крові від перехворілих на атипову пневмонію.

   При появі найменших симптомів захворювання рекомендується перебувати вдома. У період великої захворюваності  необхідно максимально обмежити контакти з оточуючими людьми, уникати стовпотворіння, не відвідувати місця великого скупчення людей.

Заходи профілактики коронавірусу:

  • не відвідувати регіони, де найбільш часто зустрічається коронавірусна інфекція;

  • носити засоби індивідуального захисту (маски);

  • регулярно мити руки;

  • обмежити контакти на близькій відстані;

  • більше гуляти на свіжому повітрі в парках, скверах, далеко від людей;

  • зміцнювати місцевий імунітет (дотримуватися температурного режиму в приміщенні — 18-20 градусів, підтримувати необхідну вологість — від 40 до 60%);

  • частіше провітрювати житлове приміщення;

  • зволожувати слизові оболонки верхніх дихальних шляхів сольовими розчинами.

       Ротавірусна інфекція

 Цей вірус назвали «ротавірусом» тому, що під мікроскопом він схожий на колесо («рота» перекладається з латинської як колесо).

Ротавірус характеризується високою стійкістю в різних об’єктах довкілля і може зберігати життєздатність протягом тижнів та місяців, якщо не буде проведено дезінфекцію.

         Джерелом рота вірусів є хвора людина. Особи із ослабленою імунною системою можуть бути носіями ротавірсуної інфекції протягом довгого часу.

         Ротавіруси у великій концентрації містяться у фекаліях хворих осіб і можуть зберігатися від кількох тижнів до 7 місяців. Передача відбувається фекально-оральним шляхом як під час прямого контакту, так і при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (підлоги, меблі, одяг, іграшки тощо).

           Інші шляхи передачі, такі як забруднені їжа та вода, а також повітряно-крапельний шлях не виключаються. У помірному кліматі ротавірусна інфекція поширюється переважно під час холодних місяців. В Україні пік захворюваності припадає на зимовий період з грудня по травень. 

         Ротавірус дуже легко передається від людини до людини. Велика кількість вірусів міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з двох днів до початку діареї (проносу) до десяти днів після зникнення симптомів захворювання. Тривалість виділення ротавірусу з фекаліями в осіб із ослабленою імунною системою спостерігається протягом більш ніж 30 днів після інфікування.

         Після інкубаційного періоду, що триває 1-3 дні, для ротавірусної інфекції характерний гострий початок – різке підвищення температури, сильний пронос, часто блювання і випорожнення – яскраво-жовті, водянисто-пінисті. Крім того, у більшості хворих з’являється нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. Багаторічні спостереження виявили, що найбільші спалахи захворювання виникають під час або перед епідемією грипу, з що рота вірусна інфекція отримувала неофіційну назву «кишковий грип».

         Під час захворювання необхідно дотримуватися заходів безпеки, що запобігти зараженню. Особи, що наглядають за дітьми, повинні часто мити руки. Забруднені поверхні повинні бути вимиті водою з милом. Обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус і попереджує передачу захворювання, що може трапитись при контакті з інфікованими предметами. 

         Діти не повинні відвідувати дитячі заклади, доки діарея не припиниться. В інших випадках ізолювати хворих дітей не потрібно.